Історія інституту

60-ті роки ХХ століття




    У 1964 році інститут одним із перших серед транспортних наукових організацій Радянського Союзу одержав електронну цифрову обчислювальну машину (ЕЦОМ) другого покоління «Мінськ-2», яка стала основним базовим інструментом автоматизації в області наукових досліджень і, в першу чергу, розв'язанні задач оптимізації вантажних перевезень автомобільним транспортом.

    У цьому ж році в інституті були розроблені програми розв'язання класичної транспортної задачі з побудови оптимальних маршрутів перевезення масових вантажів, які вперше серед союзних республік Радянського Союзу були реалізовані в Україні на ЕЦОМ "Мінськ-2".

    У 1965 р. УкрдортрансНДІ був перетворений у Державний автомобільно-дорожній науково-дослідний інститут (ДержавтодорНДІ) Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР (відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 29.07.65 р. № 737). ДержавтодорНДІ був створений як комплексний інститут, здатний здійснювати серйозні науково-конструкторські та конструкторсько-технологічні розробки, доводити їх до масового впровадження. В складі інституту були створені наукові, конструкторські й технологічні підрозділи, обчислювальний центр, а також підпорядкований інституту експериментальний завод "Автотехніка". В Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Одесі, Харкові та інших містах України були створені конструкторсько-технологічні бюро як філіали інституту.

    Найбільш значними розробками в ці роки були: створення перших у країні ліній діагностики технічного стану рухомого складу (обладнання демонструвалося на ВДНГ СРСР, розробники отримали понад 20 медалей, у т.ч. золоту і срібну; інститут нагороджено дипломом); розробка нової системи керуванням виробництвом технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу; створення перших у країні центрів керування виробництва ТО та ПР (ЦКВом).

    Починаючи з 1965 року, в обласних містах і великих промислових центрах України, де постійно утворювалися значні вантажні потоки і концентрувалися потужні автомобільні підприємства, при обласних автотранспортних управліннях створювалися робочі групи для співпраці з інститутом у процесі впровадження оперативного автоматизованого планування перевезення масових вантажів автомобільним транспортом із використанням економіко-математичних методів, ЕЦОМ і засобів зв'язку (телетайп).

    До впровадження раціональних маршрутів на перевезеннях вантажів щоденно тисячі автомобілів здійснювали більше 50 % пробігу в порожньому стані (в основному, за маятниковими маршрутами). Оптимізація перевезень вантажів починалася з попереднього перезакріплення споживачів однорідного вантажу за його виробниками таким чином, щоб сумарні транспортні витрати в регіоні перевезення були мінімальними. Після перезакріплення споживачів за виробниками з використанням ЕЦОМ розроблялися раціональні маршрути перевезень.

    Впровадження оптимального щоденного планування автомобільних перевезень вантажів із використанням ЕЦОМ дозволило скоротити порожні пробіги автомобілів за добу в Україні майже на 30-40 % і, відповідно, збільшити коефіцієнт використання пробігу. Це дало змогу значно зменшити витрати паливно-мастильних матеріалів, підвищити продуктивність роботи транспортних засобів, скоротити кількість автомобілів і знизити обсяги шкідливих викидів у довкілля.

    Першими щодо впровадження оптимального щодобового планування перевезення масових вантажів автомобільним транспортом в Україні були такі міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Луганськ. За допомогою телетайпного зв'язку в інститут передавалася необхідна інформація (заявка), а після розв'язання задачі результати (оперативний план роботи автотранспорту) передавалися по телетайпу у відповідне автоуправління для впровадження.

    Знайшла своє впровадження і програма побудови раціональних маршрутів перевезення вантажів малими партіями, розроблена в інституті. Автомобілісти Одеси використали її для розробки маршрутів і планування розвозу молока та молочних продуктів у торгові точки і пункти харчування.

    Розроблені інститутом програми також використовувалися для вирішення проблем, пов'язаних з перевезенням запасних частин на авторемонтні пункти та пошти із поштових відділень.

    Питання ефективного використання автомобільних транспортних засобів під час збирання і перевезення врожаю масових сільськогосподарських культур (зерно, цукровий буряк тощо) було також надзвичайно важливим. Для перевезення врожаю виділялися сотні тисяч автомобілів, які в процесі експлуатації надходили завантажені продукцією на приймальні пункти хаотично, створюючи величезні черги й простоюючи в черзі на розвантаження більше половини свого нарядного часу.

    Інститут вирішив цю проблему з використанням ЕЦОМ. Була розроблена програма для побудови погодинних графіків роботи автотранспорту на перевезенні врожаю сільськогосподарських культур. На кожний автомобіль був розроблений план-графік (завдання водієві автомобіля, в якому визначалися час навантаження на полі чи на току, де зберігалося зерно, і час прибуття його до приймального пункту) з урахуванням відстані від пункту навантаження до приймального пункту та тривалості робочого дня. При розробленні графіків одночасно визначалася оптимальна кількість автомобілів залежно від пропускної спроможності приймального пункту і планових добових обсягів перевезення продукції в регіоні.

    Залежно від кількості автомобілів, що працювали в зоні перевезення сільськогосподарської продукції, розроблявся загальний графік — основний документ диспетчера для контролю і регулювання терміну надходження транспортних одиниць на пункт прийому та розвантаження.

    Система планування роботи автотранспорту за погодинними графіками впроваджувалася в Україні на перевезенні врожаю зернових культур, цукрових буряків, капусти та інших масових сільськогосподарських культур.

    Впровадження графіків надходження автомобілів до приймального пункту на перевезенні врожаю сільськогосподарських культур дозволило щорічно зменшувати майже в два рази потребу в кількості транспортних засобів і одержувати значний щорічний економічний ефект, що неодноразово відмічалося як на регіональних, так і на урядових нарадах, а також у засобах масової інформації України.

    Переважна більшість результатів з проведених інститутом наукових досліджень щодо питань удосконалення методів планування, організації та управління транспортним процесом впроваджувалася в практику роботи автомобільного транспорту на різних об'єктах, а перевізники отримували вагомий економічний ефект.



На головну сторінку



Оновлено 20.10.2016

Міжнародна діяльність
ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІ- ПРОЕКТ" є робочим органом Мінтрансзвязку України, як Компетентного органу щодо забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 р.,( постанова КМУ від 14.02. 2001р. № 143, наказ Мінтрансзв'язку України від 19.03.2001р. №153)
Історія інституту
За понад 85 років існування інститут неодно- разово зазнавав перетво- рень (роз'єднувався й об'єднувався зі структура- ми в галузі автомобільних шляхів) і, відповідно, змінював свою назву.

ОЧІЛЬНИКИ ІНСТИТУТУ

- 30-ті роки ХХ століття
- 50-ті роки ХХ століття
- 60-ті роки ХХ століття
- 70-ті роки ХХ століття
- 90-ті роки ХХ століття
- 2000-ні роки
Менеджмент якості
В ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІ- ПРОЕКТ" розроблена, впроваджена і результативно функціонує система управління якістю, яка сертифікована в Системі сертифікації УкрСЕПРО на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2009. (№UA2.034.08297-14)

Політика у сфері якості
та інші політики

Quality policy

Заява щодо незалежності та неупередженості ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІ- ПРОЕКТ" – Органу з сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю, Органу з інспектування типу А.

Інформація щодо можли- вості подання замовниками апеляції для оскарження рішень Органу з сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю (ОС ДТЗ), Органу з інспектування (ІО).

Інформація щодо можли- вості подання замовниками скарг.
Бланк скарги

ПОДАТИ ПРОПОЗИЦІЮ