На сьогодні в Україні прийнято значну кількість нормативно-правових актів і нормативних документів, що врегульовують питання безпеки дорожнього руху (далі – БДР) та перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Ці документи певною мірою базуються на нормах міжнародного права (зокрема, багатосторонніх конвенцій, угод, хартій тощо та двосторонніх угод України з іншими державами) й охоплюють різноманітні аспекти у цій сфері, зокрема стосовно водіїв, транспортних засобів, діяльності автомобільних перевізників, їх персоналу, здійснення перевезень пасажирів і вантажів, страхування відповідальності, медичного забезпечення БДР, правової відповідальності та інших.
Національні нормативно-правові акти та нормативні документи, дотичні до згаданої сфери, ієрархічно й за видами можна розподілити таким чином:
Базовим законом, який регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов’язки і відповідальність суб’єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об’єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, є Закон України «Про дорожній рух».
Іншим, не менш важливим, є Закон України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту та є спеціалізованим законом, що включає в собі норми стосовно державного регулювання та контролю діяльності автомобільного транспорту, засад розвитку цієї галузі, а також стосовно персоналу, транспортних засобів, автомобільних перевізників, загальних положень щодо перевезення пасажирів і вантажів (як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні), відповідальності перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Для перевезень автомобільним транспортом за маршрутами, що перетинають державний кордон, визначальними є міжнародні договори України у цій сфері.
Серед видів міжнародних договорів України виокремимо такі:
Багатосторонні міжнародні договори розробляються міжнародними організаціями, в тому числі тими, що опікуються питаннями транспорту, та укладаються на багатосторонній основі з договірними сторонами – як правило, державами-членами цих організацій.
Важливу роль у розвитку міжнародних автомобільних перевезень та з питань БДР відіграють такі міжнародні організації:
Одним з найбільш впливових для розвитку автомобільних перевезень є Комітет з внутрішнього транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (КВТ ЄЕК ООН), який є своєрідною площадкою для розроблення та прийняття міжнародних документів з різних питань транспорту за участі держав-членів ООН і міжнародних організацій, асоціацій, фахівців та експертів. У рамках діяльності КВТ ЄЕК ООН за весь час його існування з метою створення умов та врегулювання питань міжнародних перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом розроблено понад 40 конвенцій, угод та інших міжнародних договорів, які стосуються різних аспектів у цій сфері (Україна приєдналася до 18 таких договорів).
На національному рівні відповідно до міжнародних договорів та законів України прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, що врегульовують питання БДР та перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в Україні – постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Міністерства інфраструктури України (раніше – Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства транспорту України), Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та інших центральних органів виконавчої влади.
Додатково до законодавства є ще нормативні документи (міжнародні, регіональні та національні стандарти) з означених питань.
Оновлено 01.05.2021