Український науково-дослідний інститут безрейкових шляхів і транспорту (УкрдортрансНДІ) створений 14 липня 1930 року при Головному управлінні шосейних та ґрунтових доріг і автомобільного транспорту (на підставі наказу № 123) Рішенням Ради Народних Комісарів УРСР. На інститут щодо автотранспортного напрямку діяльності було покладено виконання наукових робіт з питань дослідження тягово-швидкісних властивостей і конструктивної надійності автомобілів, впливу дорожніх умов на норми витрат палива і зношеність автомобілів. Спеціальною державною науково-дослідною установою вперше здійснено науково-технічне обґрунтування необхідного забезпечення автомобільного транспорту України.

У червні 1939 р. був створений Наркомат автомобільного транспорту УРСР, а до кінця року і відповідна інфраструктура на рівні областей, яка охопила всю територію республіки. Тоді ж на базі УкрдортрансНДІ створено Центральний науково-дослідний інститут автомобільного транспорту УРСР (ЦНДІАТ УРСР), робота якого в довоєнний період обмежувалася дослідженнями у сфері експлуатації автомобільного транспорту, розробкою нормативних документів.

ійна призупинила діяльність інституту. Після звільнення м. Києва, вже у 1944 р. ЦНДІАТ УРСР відновив свою діяльність у виробничому приміщенні Київського заводу гаражного обладнання по вул. Володарського, 23.

Україна була розорена війною, ресурсів на відбудову народного господарства не вистачало. Головне завдання, яке стояло перед інститутом,— розробка нових технологій, сприяння розвитку автомобільного парку. Інститутом у цей період успішно були виконані розробки із застосування стисненого і скрапленого газу в якості палива для ДВЗ. Також були розроблені газобалонні модифікації автомобілів ЗІС-5, ГАЗ-АА, ГАЗ-ММ для роботи на стисненому природному газі (СПГ) та зрідженому нафтовому газі, проведені перші дослідження використання бензогазових сумішей та водню як моторного палива, який і зараз вважається паливом майбутнього. На дослідному заводі при інституті було освоєно серійне виробництво газової паливної апаратури. Розробки інституту в галузі газифікації автотранспорту були використані НАМІ, а також Горьківським, Московським автомобілебудівними заводами, де з 1949 року розпочався серійний випуск газобалонних автомобілів, та на Камському автомобілебудівному заводі, де наприкінці 80-х років уперше в світі було освоєно серійне виробництво газодизельних автомобілів. Уперше у вітчизняній практиці була розроблена і широко впроваджена прогресивна технологія ремонту автомобільних покришок накладанням нового протектора.

У сфері капітального ремонту інститутом проводилися дослідження із застосування колоїдального графіту для переробки та відновлення автомобільних деталей після ремонту.

В 1953 р. було створено Міністерство автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР та об'єднано два інститути, ЦНДІАТ УРСР і УкрдорНДІ, в один — УкрдортрансНДІ (відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 26.05.53 р. № 1003).

Для цього періоду характерні масштабні розробки з централізації перевезень вантажів за територіальним принципом, раціональної взаємодії автомобільного та інших видів транспорту, розвитку транспортної експедиції, концентрації автомобільного парку в потужних АТП у системі автомобільного транспорту загального користування, розвитку і спеціалізації авторемонтного виробництва. Розпочато розробки в області пасажирських перевезень, зокрема, з формування раціональної маршрутної мережі, ефективної координації усіх видів пасажирського транспорту.

Значне місце в тематиці наукових досліджень інституту займали проблеми вдосконалення та розвитку організації і технології перевезень вантажів автомобільним транспортом.

З метою підвищення якості транспортного обслуговування народного господарства і населення та ефективності використання транспортних засобів інститутом були проведені дослідження та розроблені заходи щодо вибору оптимального виду транспорту, підвищення рівня комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування населення та підприємств народного господарства, впровадження прогресивних (контейнерного і пакетного) способів перевезення вантажів, оптимізації структури парку автомобільного транспорту, розвитку міжміських і міжнародних перевезень вантажів з використанням змінних кузовів та напівпричепів за системою «тягові плечі», організації і технології перевезення великовагових та великогабаритних вантажів автомобільним транспортом, удосконалення системи централізованого управління перевезенням врожаю сільськогосподарських культур автомобільним транспортом, вибору оптимального виду транспорту для здійснення перевезення вантажів та інше.

За допомогою економіко-математичних методів та електронної цифрової обчислювальної машини були реалізовані такі завдання:

• оптимізація оперативного планування перевезення масових вантажів (маршрутизація);
• оптимізація планування перевезення вантажів малими партіями (розвізні та збиральні маршрути);
• оперативне планування надходження транспортних засобів до пункту навантаження (розвантаження) за графіком та багато інших задач автотранспортної галузі з різних напрямків діяльності.

Визначилися нові напрямки галузевої науки, що вимагало суттєвих змін в її організації, — автоматизовані системи управління (АСУ) автомобільним транспортом, діагностика колісних транспортних засобів (КТЗ), централізація технічного обслуговування і поточного ремонту в базових підприємствах, спеціалізація авторемонту тощо.

У 1964 році інститут одним із перших серед транспортних наукових організацій Радянського Союзу одержав електронну цифрову обчислювальну машину (ЕЦОМ) другого покоління «Мінськ-2», яка стала основним базовим інструментом автоматизації в області наукових досліджень і, в першу чергу, розв'язанні задач оптимізації вантажних перевезень автомобільним транспортом.

У цьому ж році в інституті були розроблені програми розв'язання класичної транспортної задачі з побудови оптимальних маршрутів перевезення масових вантажів, які вперше серед союзних республік Радянського Союзу були реалізовані в Україні на ЕЦОМ "Мінськ-2".

У 1965 р. УкрдортрансНДІ був перетворений у Державний автомобільно-дорожній науково-дослідний інститут (ДержавтодорНДІ) Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР (відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 29.07.65 р. № 737). ДержавтодорНДІ був створений як комплексний інститут, здатний здійснювати серйозні науково-конструкторські та конструкторсько-технологічні розробки, доводити їх до масового впровадження. В складі інституту були створені наукові, конструкторські й технологічні підрозділи, обчислювальний центр, а також підпорядкований інституту експериментальний завод "Автотехніка". В Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Одесі, Харкові та інших містах України були створені конструкторсько-технологічні бюро як філіали інституту.

Найбільш значними розробками в ці роки були: створення перших у країні ліній діагностики технічного стану рухомого складу (обладнання демонструвалося на ВДНГ СРСР, розробники отримали понад 20 медалей, у т.ч. золоту і срібну; інститут нагороджено дипломом); розробка нової системи керуванням виробництвом технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу; створення перших у країні центрів керування виробництва ТО та ПР (ЦКВом).

Починаючи з 1965 року, в обласних містах і великих промислових центрах України, де постійно утворювалися значні вантажні потоки і концентрувалися потужні автомобільні підприємства, при обласних автотранспортних управліннях створювалися робочі групи для співпраці з інститутом у процесі впровадження оперативного автоматизованого планування перевезення масових вантажів автомобільним транспортом із використанням економіко-математичних методів, ЕЦОМ і засобів зв'язку (телетайп).

До впровадження раціональних маршрутів на перевезеннях вантажів щоденно тисячі автомобілів здійснювали більше 50 % пробігу в порожньому стані (в основному, за маятниковими маршрутами). Оптимізація перевезень вантажів починалася з попереднього перезакріплення споживачів однорідного вантажу за його виробниками таким чином, щоб сумарні транспортні витрати в регіоні перевезення були мінімальними. Після перезакріплення споживачів за виробниками з використанням ЕЦОМ розроблялися раціональні маршрути перевезень.

Впровадження оптимального щоденного планування автомобільних перевезень вантажів із використанням ЕЦОМ дозволило скоротити порожні пробіги автомобілів за добу в Україні майже на 30-40 % і, відповідно, збільшити коефіцієнт використання пробігу. Це дало змогу значно зменшити витрати паливно-мастильних матеріалів, підвищити продуктивність роботи транспортних засобів, скоротити кількість автомобілів і знизити обсяги шкідливих викидів у довкілля.

Першими щодо впровадження оптимального щодобового планування перевезення масових вантажів автомобільним транспортом в Україні були такі міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Луганськ. За допомогою телетайпного зв'язку в інститут передавалася необхідна інформація (заявка), а після розв'язання задачі результати (оперативний план роботи автотранспорту) передавалися по телетайпу у відповідне автоуправління для впровадження.

Знайшла своє впровадження і програма побудови раціональних маршрутів перевезення вантажів малими партіями, розроблена в інституті. Автомобілісти Одеси використали її для розробки маршрутів і планування розвозу молока та молочних продуктів у торгові точки і пункти харчування.

Розроблені інститутом програми також використовувалися для вирішення проблем, пов'язаних з перевезенням запасних частин на авторемонтні пункти та пошти із поштових відділень.

Питання ефективного використання автомобільних транспортних засобів під час збирання і перевезення врожаю масових сільськогосподарських культур (зерно, цукровий буряк тощо) було також надзвичайно важливим. Для перевезення врожаю виділялися сотні тисяч автомобілів, які в процесі експлуатації надходили завантажені продукцією на приймальні пункти хаотично, створюючи величезні черги й простоюючи в черзі на розвантаження більше половини свого нарядного часу.

Інститут вирішив цю проблему з використанням ЕЦОМ. Була розроблена програма для побудови погодинних графіків роботи автотранспорту на перевезенні врожаю сільськогосподарських культур. На кожний автомобіль був розроблений план-графік (завдання водієві автомобіля, в якому визначалися час навантаження на полі чи на току, де зберігалося зерно, і час прибуття його до приймального пункту) з урахуванням відстані від пункту навантаження до приймального пункту та тривалості робочого дня. При розробленні графіків одночасно визначалася оптимальна кількість автомобілів залежно від пропускної спроможності приймального пункту і планових добових обсягів перевезення продукції в регіоні.

Залежно від кількості автомобілів, що працювали в зоні перевезення сільськогосподарської продукції, розроблявся загальний графік — основний документ диспетчера для контролю і регулювання терміну надходження транспортних одиниць на пункт прийому та розвантаження.

Система планування роботи автотранспорту за погодинними графіками впроваджувалася в Україні на перевезенні врожаю зернових культур, цукрових буряків, капусти та інших масових сільськогосподарських культур.

Впровадження графіків надходження автомобілів до приймального пункту на перевезенні врожаю сільськогосподарських культур дозволило щорічно зменшувати майже в два рази потребу в кількості транспортних засобів і одержувати значний щорічний економічний ефект, що неодноразово відмічалося як на регіональних, так і на урядових нарадах, а також у засобах масової інформації України.

Переважна більшість результатів з проведених інститутом наукових досліджень щодо питань удосконалення методів планування, організації та управління транспортним процесом впроваджувалася в практику роботи автомобільного транспорту на різних об'єктах, а перевізники отримували вагомий економічний ефект.

У 1970-1980-ті роки особлива увага приділялася дослідженням паливної економічності та екологічних показників дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), було розроблено і поставлено на серійне виробництво перші діагностичні тягові роликові стенди. У 1980–1990-х роках інститут став лідером у країні з розроблення технологічних процесів (ТП) діагностування й регулювання ДТЗ на паливну економічність і мінімальну токсичність відпрацьованих газів із використанням тягових роликових стендів. У більшості крупних автотранспортних підприємств (АТП) України було впроваджено такі ТП, призначені практично для всых базових моделей бензинових, дизельних, газових та газодизельних автомобілів і автобусів, які на той час перебували в експлуатації.

На початку 1971 р., у зв'язку з розподілом Міністерства автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР на два самостійних міністерства, інститут теж був розділений на дві самостійні наукові організації — "ДержавтотрансНДІпроект" і "ДерждорНДІ" (відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20.11.70 р. № 595 та наказу Міністра автомобільного транспорту УРСР від 20.01.71 р. № 19).

У 1975 році інститут переїхав у нову 18-ти поверхову будівлю за адресою: проспект Перемоги, 57, в якій розташований і сьогодні.

Наприкінці 70-х років фахівці інституту брали безпосередню участь у розробленні загальних народногосподарських та галузевих проблем. У сфері техніко-економічних досліджень здійснювалося розроблення довгострокових прогнозів розвитку автомобільного транспорту України, раціональне розподілення перевезень вантажів між автомобільним та іншими видами транспорту, визначення оптимальної структури рухомого складу. Аналогічні прогнози були розроблені й по розвитку пасажирських перевезень. У 1987 р. Постановою Ради Міністрів УРСР і наказом Міністерства автомобільного транспорту УРСР на базі інституту створено Науково-виробниче об'єднання (НВО) "Автотранспорт". До його складу було включено ще 18 виробничих відділів в областях з виготовлення, монтажу і дослідного впровадження прогресивних технологій і технічних засобів.

На НВО «Автотранспорт» були покладені завдання з формування науково-технічної політики в галузі, виконання повного комплексу робіт: від наукових досліджень, розробки технології, конструювання і виготовлення дослідних зразків до їх установки, відладки, експериментального впровадження у виробництво, а також координацію діяльності і методологічне керівництво інших виконавців академічної, вузівської та галузевої науки. За короткий час НВО "Автотранспорт" стало потужною структурою з високим фаховим потенціалом, якій було під силу вирішувати будь-які питання наукового, методичного, технологічного, конструкторського, технічного та проектного забезпечення автомобільного транспорту.

Зі здобуттям Україною незалежності, в процесі формування приватної власності та ринкових взаємовідносин, транспорту України довелося вирішувати нові проблеми.

Стосовно структури державного управління, Україна пішла за європейськими аналогами. Міністерство автомобільного транспорту (єдине самостійне республіканське міністерство у сфері діяльності транспорту) було ліквідовано, і в 1992 р. створено Міністерство транспорту України. Управління видами транспорту після розпаду Союзу було покладено на відповідні департаменти Мінтрансу України.

Першим Міністром транспорту України був призначений Генеральний директор НВО "Автотранспорт" — Орест Дмитрович Климпуш. Інститут став першим осередком дислокації нового міністерства, брав активну участь у його становленні, кадровому забезпеченні.

Уже в 1993 р. науково-технічне забезпечення транспорту України здійснювалося в рамках єдиної цільової комплексної програми розвитку транспортного комплексу України "Транспорт". Програмою передбачалося як вирішення проблем транспортного комплексу України в цілому, так і взаємопов'язаних у рамках комплексу проблем кожного з видів транспорту. ДержавтотрансНДІпроект було призначено головною організацією із супроводження програми "Транспорт". Був розроблений Порядок наукового супроводження дослідних, конструкторських та технологічних робіт у системі Міністерства транспорту України, створена науково-технічна Рада, відповідні секції й експертні ради. Все це дозволило оптимізувати процес науково-технічного забезпечення, уникнути дублювання, при менших затратах досягати кращого результату. Запорукою успіху слід вважати наявність і дієвість самої програми "Транспорт", яка стала юридичною основою взаємовідносин між замовником і виконавцем, а також високий фаховий рівень сторін і однакове розуміння проблем науково-технічного забезпечення автомобільного транспорту України.

Визнанням науково-практичних досягнень інституту стало призначення його у 1990-х роках базовою організацією з виконання Державної науково-технічної програми "Пальне", в якій брали участь понад 60 інститутів і підприємств двадцяти міністерств і відомств, а також науково-технічних програм "Енергозбереження" і "Транспорт".

У рамках цих програм було розпочато виконання комплексу науково-дослідних і конструкторських робіт з розширення використання як моторного палива СПГ високого і середнього тиску, бензогазових і бензо- спиртових сумішей, біодизельного палива. Було розроблено і впроваджено в АТП галузі конструкторську документацію на мобільні газозаправочні установки різної потужності та на переобладнання для роботи на СПГ автомобілів і автопоїздів КамАЗ, ЗИЛ, КАЗ, ГАЗ, Газель, УАЗ, автобусів Ікарус, ЛАЗ, ЛиАЗ, ПАЗ, КаВЗ. Дослідними паливними системами для роботи на середньо- та низькооктанових бензинах з добавками СПГ було обладнано понад 350 автомобілів.

Згідно з цими програмами було проведено низку експериментальних досліджень дизельних палив з антидимними газовими добавками, добавок і присадок до рідких палив, різних типів нейтралізаторів та інших пристроїв, призначених для поліпшення екологічних показників і паливної економіч-ності ДТЗ.

Починаючи з 1998 р., інститут бере активну участь в дослідженнях і випробуваннях біоетанольних сумішевих бензинів з поліпшеними екологічними показниками, у 2002-2003 рр. — був координатором "Програми робіт з випробувань сумішевого бензину з високооктановою добавкою на автомобільному транспорті м. Києва".

У 2003–2004 рр. інститут координував виконання "Програми робіт з випробувань та дослідно-промислового використання конкурентноспро- можних сумішевих бензинів оптимізованого складу з поліпшеними еколо-гічними властивостями на автомобільному транспорті м. Києва", яка включена до плану заходів Київської міської програми "Екологія транспорту".

Цей період характерний розробками концептуального плану у зв'язку з кардинальними змінами умов роботи транспорту, зокрема, автомобільного. Розроблено прогноз внутрішніх і зовнішніх транспортних зв'язків України, систему державної підтримки соціально-необхідних низькорентабельних та збиткових видів послуг, програми ринкових перетворень — демонополізації і розвитку конкуренції, велику кількість законодавчих актів, які забезпечують державне регулювання діяльності автомобільного транспорту, безпеки дорожнього руху, захисту довкілля, зокрема, закони "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів" від 10.02.2000 р. № 1448, Кодекс України про адміністративні порушення.

У рамках реалізації Державної цільової програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні у 1998-2005 рр. виконані науково-дослідні роботи:

• Державна цільова програма розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006–2010 рр.;
• Концепція і ТЕО поетапного приєднання України до міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод у галузі транспорту та вступу до міжнародних транспортних організацій;
• Програма розвитку та організації роботи міжнародних нагромаджу вально-розподільчих (торговельних) транспортно-складських центрів в Україні;
• Аналіз стану та тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі й транспортних зв'язків та пропозиції щодо розширення участі ТДК України в освоєнні перспективних вантажопотоків.

На замовлення Міністерства транспорту та зв'язку України розроблені такі науково-дослідні теми:

• Засади (Стратегія) транспортної політики та використання транспорту;
• Національна програма розвитку транспортно-дорожнього комплексу на 2005-2015 рр. та план заходів на 2005-2006 рр.;
• Гармонізація технічного регулювання у сфері автомобільного транспорту з Європейськими вимогами.

Розроблено:

• Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт";
• "Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту авто-мобільних засобів";
• "Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів. Науково-практичний коментар- довідник";
• "Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні";
• "Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи";
• "Порядок створення, підготовки та підтримання в готовності спеціальних формувань підприємств (об'єднань), установ і організацій транспорту і транспортної інфраструктури, призначених для забезпечення функ¬ціонування єдиної транспортної системи України в особливий період";
• "Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомо-більного транспорту України";
• "Типове положення про Систему управління безпекою руху на авто-мобільному транспорті (на всіх рівнях міністерство–підприємство)";
• "Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність автомобільного транспорту з питань безпечних перевезень пасажирів і вантажів";
• "Методичні рекомендації визначення рівня тарифів на послуги пасажирського автотранспорту загального користування";
• "Правила сертифікації послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування";
• "Методичні рекомендації визначення розміру автостанційного збору".
• "Проект Закону України "Про приведення законодавства України у сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського Союзу";
• "Проект Закону України "Про дорожній рух";
• "Проект Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" (щодо запровадження екологічних норм "ЄВРО");
• "Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива";
• Закони України про приєднання до багатьох міжнародних угод.

Розроблено і впроваджено Стандарти підприємства:

• "Сертифікація послуг із встановлення відповідності конструкції КТЗ умовам (вимогам), викладеним у дозволі на переобладнання";
• "Технічний нагляд за сертифікованими послугами із встановлення відповідності конструкції КТЗ умовам (вимогам), викладеним у дозволі на переобладнання";
• "Сертифікація послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових";
• "Технічний нагляд за сертифікованими послугами з ремонту та тех-нічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових".

За результатами загальнодержавного безкоштовного рейтингування економічних показників підприємств України інститут за сумою 4-х номінацій фінансово-господарської діяльності зайняв третє місце в Україні та друге в Києві та визнаний "Підприємством року 2014" (КВЕД 72.19 "Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих та технічних наук").

ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Свідоцтво №01982 серія НД від 30 липня 2015 року, видане Міністерством освіти і науки України.

Лише протягом останніх років в інституті підвищило кваліфікацію з питань охорони праці близько 9 тис. фахівців автомобільного транспорту.

Інститут проводить наукові конференції та бере участь у виставках.

Інститут призначений офіційним представником України в Комітеті з внутрішнього транспорту Європейської Економічної Комісії ООН щодо діяльності з гармонізації вимог до колісних транспортних засобів. На його базі діє секретаріат технічного комітету з стандартизації "Дорожній транспорт" ТК-80, підкомітет "Транспорт" Технічного комітету з акредитації, Північний науковий центр Транспортної Академії України.

Забезпечено аналітичний та науковий супровід розроблення:

• Транспортна стратегія України до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 2174-р.;
• Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р.;
• Постанова від 22 грудня 2010 року № 1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», якою запроваджується в Україні виконання «Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року», адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання;
• Постанова від 30 січня 2012 року № 137 «Про затвердження «Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу»;
• Постанова від 03 липня 2013 року № 643 «Про затвердження Технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів»;
• «Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання», затверджено наказом Мінінфраструктури України від 17.08.2012 № 521, зареєстровано в Мінюсті України 14.09.2012 за № 1586/21898;
• Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 № 11, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 279/26724;
• Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20 травня 2006 року № 488, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 712/12586;
• Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20 травня 2006 року № 489, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 695/12569;
• Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02 лютого 2008 року № 795, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26 липня 2008 року за № 689/15380;
• Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05 серпня 2008 року № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2008 року за № 794/15485;
• Технологічні вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03 березня 2012 року за № 356/20669;
• Правила охорони праці на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611;
• Вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2012 року за № 2169/22481;
• Правила технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 549, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 року за № 1452/23984;
• Правила експлуатації колісних транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 550, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 року за № 1453/23985;
• Зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 05 грудня 2013 № 983, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2197/24729;
• Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 листопада 2014 року № 615, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 року за № 1609/26386;
• Зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 27 січня 2016 № 26, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2016 року за № 240/28370;
• Випуск 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.02.2006 № 136, в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 21.08.2019 № 565. На другу редакцію отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №86272 Книга «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників». Випуск 69 «Автомобільний транспорт» (дата реєстрації 22.02.2019 р., Мінекономрозвитку).

ДП «ДержавтотрансНДІпроект» виконує функції секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 80 «Дорожній транспорт» (далі – ТК 80). Загалом, за період діяльності ТК 80 в галузі автомобільного транспорту було розроблено та видано 223 національних стандартів та 2 стандарти організацій України (СОУ), зокрема гармонізованих з міжнародними нормативними документами – 208 національних стандартів. З 2014 року затверджені наказами ДП «УкрНДНЦ» 61 національних стандартів:

• розроблено та наказом ДП «УкрНДНЦ» від 21.08.2015 № 101 прийнято національний стандарт ДСТУ ISO 39001:2015 Система управління безпекою дорожнього руху (БДР). Вимоги та настанова щодо застосування (ISO 39001:2012, IDT) та згідно з наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.10.2015 № 122 йому надано чинності з 01.01.2016;
• розроблено та наказом ДП «УкрНДНЦ» від 23.08.2018 № 298 прийнято національний стандарт ДСТУ 2935:2018 Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення (з наданням йому чинності з 01.06.2019 р. та скасуванням з цієї дати ДСТУ 2935 94) і наказом ДП «УкрНДНЦ» від 23.08.2018 № 299 прийнято національні стандарти (гармонізовані з європейськими нормативними документами, методом перекладу з наданням їм чинності з 01.06.2019 р.):
• ДСТУ EN 12195-1:2018 (EN 12195-1:2010; AC:2014, IDT) Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 1. Розрахунок сил кріплення;
• ДСТУ EN 12195-2:2018 (EN 12195-2:2000, IDT) Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 2. Кріпильні стяжні ремені з хімічних волокон;
• ДСТУ EN 12195-3:2018 (EN 12195-3:2001, IDT) Пристрої кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 3. Кріпильні ланцюги;
• ДСТУ EN 12640:2018 (EN 12640:2000, IDT) Кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Точки кріплення на вантажних автомобілях. Мінімальні вимоги та випробування;
• ДСТУ EN 12641-1:2018 (EN 12641-1:2005, IDT) Знімні кузови та комерційні транспортні засоби. Тенти. Частина 1. Мінімальні вимоги;
• ДСТУ EN 12642:2018 (EN 12642:2016, IDT) Кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Конструкція кузовів комерційних колісних транспортних засобів. Мінімальні вимоги.

Новий вид діяльності:

• У 2010 році ДП «ДержавтотрансНДІпроект» у рамках забезпечення організації роботи з виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) впроваджено в Україні систему обігу карток для цифрових тахографів;
• У 2018 році визначено ДП «ДержавтотрансНДІпроект» органом, уповноваженим проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів усіх форм власності, за кваліфікаційними рівнями «керівник», «фахівець» і «робітник», які здійснюють усі види робіт з небезпечними вантажами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 та 9 класів на залізничному та морському транспорті. На підставі цього рішення наказом Мінінфраструктури від 06.08.2018 № 359 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» отримало відповідне Свідоцтва строком дії на 5 років;
• У 2019 році проводиться НТЕ та видача висновків щодо визначення категорії, класу, пасажировмісності, пристосуванню для перевезення осіб з обмеженою мобільністю, екологічним показникам відповідно до розробленого інститутом «Порядку добровільної сертифікації автобуса, що знаходиться в експлуатації в Україні щодо категорії, класу, пасажировмісності, пристосування для перевезення осіб з обмеженою мобільністю, екологічних показників».

Свідоцтва, уповноваження, призначення:

• ДП «ДержавтотрансНДІпроект», нотифіковано в ООН як орган затвердження типу (ідентифікаційний номер Е46/А(b)) та технічна служба України (ідентифікаційний номер Е46/B) в рамках «Угоди про прийняття узгоджених технічних приписів Організації Об’єднаних Націй для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів Організації Об?єднаних Націй» (Женевської Угоди 1958 року) наказом Мінінфраструктури України від 01.03.2013 №126 уповноважено орган із сертифікації на видачу сертифікатів затвердження типу та сертифікатів щодо індивідуального затвердження КТЗ згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання»;
• Згідно з наказом Мінінфраструктури від 19.08.2019 № 648 «Про деякі питання визначення Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» навчальним центром з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту за напрямом: внутрішні перевезення пасажирів, міжнародні перевезення пасажирів, внутрішні перевезення вантажів, міжнародні перевезення вантажів; з питаннями безпеки перевезень, охорони праці, пожежної безпеки» ДП «ДержавтотрансНДІпроект» отримало статус офіційного навчального центру. Це засвідчує Свідоцтво № UA 02 від 19.08.2019, видане Мінінфраструктури строком дії на 5 років;
• ДП "ДержавтотрансНДІпроект" атестовано як науково-дослідна установа за категорією "А", та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Свідоцтво №01982 Серія НД від 30 липня 2015р., видано Міністерством освіти і науки України.
• Інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Свідоцтво №02658 Серія НД від 25 червня 2019 р. видане Міністерством освіти і науки України.

За 10 років до 100-річчя! Саме стільки сьогодні виповнюється ДП «ДержавтотрансНДІпроект».

14 липня 1930 року наказом № 123 Головної управи ґрунтових і шосейних шляхів та автомобільного транспорту при Раді народних комісарів УСРР, на базі Науково-дослідного бюро при Головшляхупра УСРР створено Український науково-дослідний інститут безрейкових шляхів і транспорту (Укршляхтранснді), який згодом, у 1939 році, було перетворено у Центральний науково-дослідний інститут автомобільного транспорту (ЦНДІАТ).

У цей період інститутом були виконані розробки із застосування стисненого і скрапленого газу як палива для ДВЗ. Розроблені газобалонні модифікації автомобілів ЗІС-5, ГАЗ-АА, ГАЗ-ММ для роботи на стисненому природному газі (СПГ) та зрідженому нафтовому газі, проведені перші дослідження використання бензогазових сумішей і водню як моторного палива, який і нині вважається паливом майбутнього. На дослідному заводі при інституті було освоєно серійне виробництво газової паливної апаратури. Розробки інституту в галузі газифікації автотранспорту розійшлися всім колишнім СРСР.

У 1953 році ЦНДІАТ було об’єднано з Укршляхнді в Український дорожньо-транспортний науково-дослідний інститут (Укршляхтранснді). Значне місце в тематиці наукових досліджень інституту почали займати проблеми вдосконалення та розвитку організації і технології перевезень вантажів автомобільним транспортом.

1965 року інститут знову зазнав реорганізації – Укршляхтранснді перетворено у Державний автомобільно-дорожній науково-дослідний інститут (Державтодорнді). В інституті активно провадять логістично-нноваційну діяльність, розробляють маршрути для перевезення різного виду вантажів на міських, міжміських, всесоюзних сполученнях.

Із 1971 року інститут отримує звичну сьогодні назву – Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (ДержавтотрансНДІпроект), який було створено на базі окремих підрозділів Державтодорнді. У 1970-1980-ті роки особлива увага приділялася дослідженням паливної економічності та екологічних показників дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), було розроблено і поставлено на серійне виробництво перші діагностичні тягові роликові стенди.

У 1980–1990-х роках інститут став лідером у країні з розробки технологічних процесів діагностування й регулювання ДТЗ на паливну економічність і мінімальну токсичність відпрацьованих газів із використанням тягових роликових стендів.

Визнанням науково-практичних досягнень інституту стало призначення його у 1990-х роках базовою організацією з виконання Державної науково-технічної програми «Пальне», в якій брали участь понад 60 інститутів і підприємств двадцяти міністерств і відомств, а також науково-технічних програм «Енергозбереження» і «Транспорт».

У 2010 році ДП «ДержавтотрансНДІпроект» у межах забезпечення організації роботи з виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) впроваджено в Україні систему обігу карток для цифрових тахографів.

У 2018 році визначено ДП «ДержавтотрансНДІпроект» органом, уповноваженим проводити перевірку знань працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів усіх форм власності, за кваліфікаційними рівнями «керівник», «фахівець» і «робітник», які здійснюють усі види робіт з небезпечними вантажами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 та 9 класів на залізничному та морському транспорті. На підставі цього рішення наказом Мінінфраструктури від 06.08.2018 № 359 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» отримало відповідне Свідоцтво строком дії на 5 років.

Із 2019 року проводиться науково-технічна експертиза та видача висновків щодо визначення категорії, класу, пасажировмісності, пристосування для перевезення осіб з обмеженою мобільністю, екологічних показників відповідно до розробленого інститутом Порядку.

ДП «ДержавтотрансНДІпроект» нотифіковано в ООН як a орган затвердження типу (ідентифікаційний номер Е46/А(b)) та технічна служба України (ідентифікаційний номер Е46/B) в рамках Женевської Угоди 1958 року наказом Мінінфраструктури України від 01.03.2013 №126 уповноважено орган із сертифікації на видачу сертифікатів затвердження типу та сертифікатів щодо індивідуального затвердження КТЗ згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання».

Згідно з наказом Мінінфраструктури від 19.08.2019 № 648 ДП «ДержавтотрансНДІпроект» отримало статус офіційного навчального центру. Це засвідчує Свідоцтво № UA 02 від 19.08.2019, видане Мінінфраструктури строком дії на 5 років.

ДП «ДержавтотрансНДІпроект» вкотре підтверджено статус науково-дослідної установи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Свідоцтво № 02658 Серія НД від 25 червня 2019 р., видане Міністерством освіти і науки України.

Нині інститут пропонує понад 50 видів послуг за 18 напрямами діяльності, які надають 17 науково-дослідних відділів (лабораторій). У його стінах працює 261 людина, 17 з них мають науковий ступінь та 15 – здобувачі-аспіранти.

Ми раді, що маємо змогу сьогодні відзначати таку важливу дату. Протягом 90 років інститут іде в ногу з часом та працює задля добробуту нашої країни. Нам приємно бачити серед своїх друзів і партнерів найкращі підприємства, ВИШі, науково-дослідні установи транспортної та дорожньої галузей, і не лише України. Із цієї нагоди запрошуємо відвідати наш онлайн-музей, в якому ви зможете більш детально познайомитися з історією нашого інституту, прочитати про його наукові здобутки, основні напрями діяльності.





Привітання з 90 річчям ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від Редзюка А.М.


Привітання з 90 річчям ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від Климпуша О.Д.


Привітання з 90 річчям ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від Костюченка Л.М.


Привітання Директора ДП "ДерждорНДІ" Безуглого А.О.


Привітання з 90 річчям ДП «ДержавтотрансНДІпроект» від колишнього працівника Зоріна О.М.

ЗУ 2021 році Інститут пройшов державну атестацію як наукова установа (результати якої затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.2021 № 615) та отримав свідоцтво Серії ДА № 00433.

Створений та впроваджений власними силами підприємства Комплекс науково-дослідного обладнання Випробувального центру колісних транспортних засобів державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1206 отримав статус національного надбання.

Це перший і досі єдиний науковий об’єкт у сфері управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, що має статус національного надбання.

У 2022 році на третій день після повномасштабного вторгнення рф на територію України біля Інституту відбувся запеклий бій. За офіційними даними ЗСУ, мапа бойових дій у Києві (лютий–березень) мала лише одну точку збройних зіткнень – метро Берестейська, біля нашої будівлі. Агресор перебував на відстані 15 км по Житомирській трасі. У зв’язку з реальною загрозою життю людей, можливості втрати цінного обладнання та припинення важливої для держави та її транспортної галузі діяльності 8 березня на онлайн-нараді керівництва було прийнято рішення щодо релокації найбільш важливих виробничих потужностей та напрямів діяльності Інституту до Вінниці. Саме там підприємство має власне офісне приміщення, яке на той час було від’єднане від усіх комунікацій: газу, електроживлення, зв’язку, інтернету, тепла тощо. Кілька днів знадобилося, щоб налагодити мінімальні умови для життєдіяльності, підписати відповідні договори, залучити персонал. На шостий день була поновлена діяльність Інституту із сертифікації колісно-транспортних засобів на вимоги ЄКМТ. І вже 16 березня Інститут почав видавати сертифікати ЄКМТ у Вінниці.

Паралельно велись перемовини з румунським сервісним центром та іншими організаціями щодо переведення всього процесу видачі карток водія для цифрових тахографів до Вінниці. Зрештою близько двох тижнів пішло на придбання комутаційного обладнання, отримання, налаштування та відновлення працездатності машини для персоналізації карток. Уже невдовзі вийшли перші картки для цифрових тахографів, надруковані на вінницькій локації Інституту. Такі екстрені заходи, а також самовідданість багатьох працівників дозволили забезпечити роботою підрозділи Інституту, відновити діяльність і надходження коштів, дали змогу уникнути скорочень персоналу, тривалого простою і забезпечити нормальну життєдіяльність підприємства. Та найголовніше, це дозволило забезпечити автоперевізників усім необхідним для виїзду в країни ЄС у найкритичніший для України період війни, коли вже зупинили діяльність усі морські та аеропорти, а весь тягар забезпечення держави надважливими вантажами, паливом тощо ліг на автомобільний транспорт і залізницю.

Із січня 2023 року Інститут отримав дозвіл на видачу кваліфікаційної картки водія «95 – КОД» та Свідоцтва підтвердження професійної компетентності із внесенням даних до інформаційної (автоматизованої) системи Реєстру водіїв відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури від 18.11.2020 р. №789, згідно із Директивою 2003/59/ЄC.

Інститут пройшов державну атестацію як наукова установа (результати якої затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 10.11.2023 № 1384) та отримав свідоцтво Серії ДА № 00645.

Інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Свідоцтво № 03283 Серія ДР від 19 грудня 2023 р., видане Міністерством освіти і науки України.

У лютому 2024 року ДП «ДержавтотрансНДІпроект» у сфері управління Мінінфраструктури за підсумками 2023 року посіло 1 місце у номінації «Сумарна номінація» серед підприємств України, що здійснюють діяльність за КВЕД 72.19 (Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук), тобто, серед 20 провідних науково-дослідних установ та конструкторських бюро України.