Народився 20 вересня 1911 р в сім'ї робітника ливарника в м. Харкові. В дев'ять років вступив до школи, яку не закінчив, в зв'язку з важким матеріальним становищем в сім'ї. Закінчивши п'ять класів, був прийнятий на завод (Харківські вагоноремонтні майстерні) ремонтером по ремонту вагонів. Працював на виробництві з квітня 1925 р по вересень 1929 р на заводі, в січні 1926 р вступив до профспілки і ВЛКСМ.
Самостійно вивчав дисципліни, знання яких необхідно для отримання середньої освіти.
Закінчивши курси «проф. 1000 » (квітень 1929 р - вересень 1929 р) отримавши середню освіту, був прийнятий, як відмінник, студентом Харківського політехнічного інституту, який потім був перейменований в Харківський механіко-машинобудівний інститут.
В інституті навчався з вересня 1929 р по лютий 1933 р і закінчив курс по автотракторобудуванню. Диплом отримав, після захисту кваліфікаційної роботи в грудні 1933 р. За період студентства працював на виробництві майстром і ст. майстром в спеціальному цеху ХПЗ, потім ХТЗ.
У лютому 1933 р за рішенням РНК УРСР, був направлений в систему НКЗ. Один рік працював ст. механіком МТС, а потім півтора року головним інженером Трактороцентра Харківської обл. (Облзем). В цей же період, за сумісництвом, читав лекції і вів експериментально-дослідницьку роботу в ХММІ. У вересні 1935 року, за рішенням Харківського Обкому КП (б) у, був звільнений від роботи в Трактороцентра і спрямований до Харківського механіко-машинобудівний інститут. Тут, до вересня 1938 року, працював асистентом кафедри тракторобудування. В цей же період виконав аспірантський план і підготував кандидатську дисертацію до захисту.
У вересні 1938 р, за рішенням ВКВШ, був спрямований на роботу в Сталінградський механічний інститут на посаду зав. кафедрою автотракторобудування. У червні 1939 р при Вченій раді ХММІ, захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Робота в ЗМІ протікала таким чином з вересня 1938 року по вересень 1940 був зав. кафедрою автотракторобудування, а потім до вересня 1944 р зав. кафедрою колісно-гусеничних машин, деканом факультету. В період роботи в ЗМІ був редактором н-т збірки інституту, науковим керівником аспірантів і викладачем ДЕК з випуску інженерів механіків. У серпні 1942 р інститут був евакуйований в м. Челябинск, де працював до березня 1944 р.
У березні 1940 р рішенням ВАК, затверджений у вченому званні доцента. У березні 1940 р, вступив кандидатом в члени КПРС, а в березні 1941 р переведений в члени КПРС. У жовтні 1943 р, рішенням ВКВШ, затверджений у вченому званні в.о.професора.
У березні 1944 р, за рішенням ВКВШ, переведений на роботу в Академію Наук УРСР. У період березень-вересень 1944 р одночасно закінчував роботу в ЗМІ. З березня 1944р. по серпень 1945 р працював ст. науковим співробітником, потім до квітня 1950 р зав. відділом тракторобудування і з квітня 1950 р зав. трактороенергетіческім відділом Інституту машинознавства і с.г. механіки АН УРСР. У червні 1945 р затверджений у вченому званні старшого наукового співробітника.
У період з вересня 1944 р по вересень 1946 р працював професором КСГІ, за сумісництвом, а з вересня 1946 року по червень 1955 року в КПІ в.о. професора. Одночасно з жовтня 1944р. по червень 1947 р був директором ЦНІАТ в м. Києві, куди спрямований для створення Інституту та розвитку наукової роботи. Інститут був створений, і відповідно до вказівки ЦК КП (б) у, був повернутий на роботу в АН УРСР. Працюючи в АН УРСР був членом редколегії праць ІМІСМ і науковим керівником аспірантів.
Станом на 1955 рік мав 39 друкованих праць і 11 оригінальних науково-дослідних стендів і приладів.
Згідно з рішенням Президії АН УРСР з 16 липня 1955 переведений на посаду старшого наукового співробітника і направлений на навчання в докторантуру.
Оновлено 01.05.2021