Народився 27.03.1922 р., виріс у Києві, українець. З 1943 р член КПРС.
Трудову діяльність розпочав в 1941 р. робітником, майстром, відповідальним секретарем газети «Горьковец», потім начальником дільниці на військовому заводі п / я 340 Міністерства суднобудівної промисловості, де працював до 1945 р.
У 1945 році вступив вчитися в КПІ, який закінчив в 1948 р. за фахом автомобілі та автогосподарство, присвоєно кваліфікацію інженера-механіка.
Із 1948 р. працює на автотранспорті: спочатку інженером, потім начальником відділу експлуатації Укрсоюззаготтранса Міністерства заготовок СРСР, а з 1955 р начальником відділу сельхозперевозок 1-го головного управління Мінавтранса і шосейних доріг УРСР.
У 1951 році закінчив Вечірній університет Марксизму-ленінізму, а в 1969 р - аспірантуру при Інституті кібернетики АН УРСР, без відриву від виробництва.
У березні 1957 року призначений на посаду начальника Главтехснабсбита Мінавтотрансу і шосейних доріг УРСР.
З 1962 до 1971 року – начальник управління Київського виробничого управління вантажного автотранспорту (Главкіевавтотранса), де він очолив більш ніж 13-тисячний колектив і керував роботою понад 7 тис. автомобілів.
У 1969 р. присвоєно вчений ступінь кандидата економічних наук.
У січні 1971 року призначений директором ДержавтотрансНДІпроекту, а з 1971 г. - затверджений членом Колегії Мінавтотрансу УРСР.
Кандидат економічних наук, автор кількох десятків наукових праць у сфері організації і експлуатації автотранспорту.
Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції і 2-ма медалями.
Обирався депутатом райради, міськради і членом Пленуму РК КП України.
Оновлено 01.05.2021