Засновник напрямку по виробництву і використанню бітумних емульсій у дорожньому будівництві.
Розробник нових видів в’яжучих матеріалів.
Людина завдяки якій було підвищено якість та кількість виробленого бітуму в Україні.
Народився 29 лютого у м. Канів Черкаської області. У 1941 році пішов до армії, учасник боїв у складі 83-ої окремої воєнно-морської бригади.
У 1950 році закінчив дорожньо-будівельний факультет Київського автомобільно-дорожнього інституту (зараз Національний транспортний університет).
Після закінчення навчання був направлений на роботу у наш інститут, де пройшов шлях від старшого лаборанта до директора інституту. Керував ДержавтодорНДІ з 1968 по 1986 роки (ДерждорНДІ).
У 1964 році захистив кандидатську дисертацію та отримав звання кандидата технічних наук за спеціальністю «Будівельні матеріали».
Автор понад 50 наукових публікацій та 11 наукових винаходів. Єгоров С.В. засновник напрямку з виробництва і використання бітумних емульсій у дорожньому будівництві. Наукова діяльність була спрямована на поліпшення властивостей традиційних органічних в’яжучих (бітумів, дьогтів) та створення нових видів в’яжучих матеріалів, розробку нових ресурсо- та екологозберігаючих технологій. За розробку рецептури, технології виготовлення бітумних емульсій методом хімічного емульгування з використанням карбоксил амінів, а також за впровадження у будівництво і ремонт автомобільних доріг бітумних емульсій і поверхнево-активних добавок був нагороджений грамотами і медалями.
Єгоров Сергій Вікторович нагороджений:
- Орденом «Трудового красного знамени» (1971 р.);
- Орденом «Отечественной войны» І ступеня (1985 р.);
- Медаль «За победу над Германией в Великой отечественной войне 1941-1945 гг.»;
- Медаль «50 лет Вооруженных сил СССР» (1969 р.);
- Медаль «Ветеран труда» (1979 р.).
Нотатки та спогади Радовського Б.С. про Єгорова С.В.: «Сергей Викторович был умным и образованым человеком и имел прекрастную память. Имею основания полагать, что если бы сотрудникам института устроили контрольный диктант по русcкому языку, он сделал бы наименьшее количество ошибок, хотя окончил обычную среднюю школу. Сергей Викторович хорошо разбирался в людях и был к ним очень доброжелателен, умел управлять колективом, временами довольно жёстко, и при этом оставался скромным и порядочным. Был большим любителем охоты и рыбной ловли. Своими задачами на директорской должности Сергей Викторович считал: набрать достаточно хороших сотрудников, помочь им получить тематику, полезную и интересную с научной строны и не мешать им работать». (Джерело: Видання: 1926-2006 «Державному дорожньому науково-дослідному інституту ім. М.П. Шульгіна – 80 років». К. 2006. С.59-61.
Оновлено 01.05.2021