ШКІЛЬНІ АВТОБУСИ СТАНУТЬ БЕЗПЕЧНІШИМИ ТА КОМФОРТНІШИМИ

Завдяки ДСТУ 7013:2024, розробленим нашим Інститутом, нові шкільні автобуси будуть безпечнішими, комфортнішими та інклюзивнішими. В них з’являться сучасні ремені безпеки, кондиціонери, досконаліші дзеркала, відеокамери й не тільки. Це стане черговим кроком політики Міністерства розвитку громад та територій України на шляху до європейського рівня транспортної безпеки.

Багато років в Україні діє урядова програма “Шкільний автобус”, завдяки якій школярі з віддалених районів отримують змогу швидше та комфортніше діставатися своїх шкіл. Закупівля транспорту активно ведеться навіть попри війну. Паралельно Уряд щороку збільшує ступінь локалізації виробництва. Тому питання приведення національних стандартів до сучасних норм стає все актуальнішим.

Досі спецтранспорт для школярів виготовлявся за нормами, прийнятими ще в 2009 році (ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів»). Звичайно, були окремі спроби оновлення, проте до кінця за всі роки справу ніхто так і не довів. Дивним чином, але повномасштабне вторгнення агресора на початку 2022 року, яке мало б стати на заваді оновленню національних стандартів -- дало йому новий імпульс. За ініціативи Технічного комітету стандартизації (ТК 80 “Дорожній транспорт”) справою зайнявся колектив ДП “ДержавтотрансНДІпроект”.

“На початку війни робота Інституту ускладнилась, але сидіти без діла ми не могли. Тоді й з’явилась ідея оновити ДСТУ власними силами. Розпочинали віддалено, звикаючи до обстрілів. Як тільки з’явилась можливість -- повернулись до лабораторій та практичної роботи”, – завідувач Лабораторії загальної та пасивної безпеки транспортних засобів ДП “ДержавтотрансНДІпроект” Євген Зелінський.

Наші провідні спеціалісти ретельно вивчили сучасні надбання США та Європи, проаналізували міжнародні нормативні документи, Правила ООН і не тільки. Врахували досвід отриманий під час випробування шкільних автобусів. Так, у грудні 2024 року, світ побачив новий ДСТУ 7013:2024, що набув чинності 1 червня 2025 року.

Головним завданням стало поєднання безпеки та уніфікації. Наприклад – розташування сидінь. За старим ДСТУ передбачався варіант розміщення ряду за схемою “3+2”. Проте він був теоретично можливий тільки для автобусів шириною не менше 2,5 м при встановленні сидінь шириною 34 см, призначених для перевезення учнів молодших класів.

Це значно ускладнювало як процес евакуації в аварійній ситуації, так і власне підбір автобусів за шириною. Тому в новому стандарті залишилась схема “2+2”, що одночасно дала змогу збільшити ширину проходу між рядами і використовувати кузови шириною менше 2,5 м. Також відмовились від різного розміру сидінь для різних вікових груп. Це розширило цільове використання та створило можливість для збільшення відстані між сидіннями. Зайві сантиметри в комплексі з триточковими ременями безпеки та напрямною лямкою (які також стануть обов’язковими) захистять школярів від можливих травм під час аварійного гальмування.

Ось як ця технологія виглядає в автобусах США.

Окрему увагу звернули на так звані “мертві зони”. Оглядовість із місця водія стане кращою завдяки встановленню додаткового дзеркала VI класу. Воно дасть змогу вчасно помітити дитину, яка може вибігти перед автобусом праворуч.

Також змінено підхід до вимог з обігріву автобусу. Якщо раніше враховувався час нагріву повітря до необхідної температури при морозі -25° за вікном – тепер виробники оперуватимуть потужністю обігрівача на обʹєм салону пасажирського. Це значно спростить і здешевить процес виробництва й підтвердження відповідності. Не забули також про комфорт у спекотні дні – ДСТУ 7013:2024 передбачає встановлення на шкільних автобусах кондиціонерів.

Щодо інклюзивності – у стандарті враховано сучасні норми технічних регламентів ООН. Варіанти виконання автобусів передбачають як можливість здійснювати перевезення тільки учнів у кріслах колісних із супроводжуючими особами, так і учнів, що не користуються ним.

Загалом розробники врахували всі сучасні нормативи, технології та тренди безпеки, адаптувавши їх до українських реалій. Звичайно, досконалості немає меж, але війна змушує озиратись і на практичність та уніфікацію виробництва. Під час створення ДСТУ 7013:2024 були враховані рекомендації та пропозиції “Інституту модернізації змісту освіти” МОН, а роботу наші фахівці проводили в тісній комунікації з головними українськими виробниками шкільних автобусів:

• ТОВ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АВТОЗАВОД»;
• АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ АВТОБУС»;
• ВАТ «УКРАВТОБУСПРОМ»;
• ВАТ «АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД №1» БОГДАН;
• ПРАТ ЗАЗ.

Після затвердження нового національного стандарту почалось впровадження його положень у нормативно-правові акти з безпечності транспортних засобів. У квітні Міністерство розвитку громад та територій України опублікувало відповідне Повідомлення про оприлюднення проєкту постанови «Деякі питання затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх складових частин та обладнання». До нього потрапив і оновлений ДСТУ 7013:2024. 11 вересня на сайті Мінрозвитку було розміщено доопрацьовану редакцію цього проєкту, який також у частині оцінки відповідності шкільних автобусів базується на положеннях нового стандарту ДСТУ 7013:2024, що наразі проходить фінальні погодження.

Враховуючи, що за законом виробники мають право виготовляти шкільні автобуси за старим ДСТУ протягом двох років із моменту виходу нового, поки що все йде за графіком. Та вже сьогодні деякі виробники налагоджують свої потужності під ДСТУ 7013:2024.